Перейти до вмісту

Біо

Народилась за чотири роки до незалежності України, в м. Чернігів, одному з найдревніших українських міст, відомому своєю дерев’яною архітектурою, старовинними храмами та чорними лісами. В школі проявляла схильність до математичних наук, боротьби за справедливість, а також до малювання і творчості. Там втілила першу соціально важливу акцію, коли зробила для класу лекцію про шкоду куріння. Середню школу закінчилась зі срібною медаллю.

Поїхала здобувати вищу освіту в Харківській національній академії міського господарства (2004-2010 рік). В студентські роки проживала в гуртожитку коридорного типу на затишній вулиці Ольмінського (нині – Максиміліанівська) з широкими тротуарами, історичними віллами і величезними деревами. Щодня ходила в академію по вулиці Пушкінській (нині – Сковороди), по якій торохкотів трамвай. Через кілька років Йош вразило рішення міських господарників демонтувати трамвайну лінію та вирубати дерева на вулиці. Це стало першою спонукою зробити активістський жест спротиву. Разом з тим під час навчання долучалась до різних архітектурних груп та вчилась проектувати котеджі, набережні, готелі.

Навчання закінчила з червоним дипломом магістра архітектури за спеціалізацією «містобудування». Тема дипломної роботи – Архітектурно-містобудівельне формування реабілітаційного житлового середовища сучасного міста. В ній пропонувалось оновити житловий масив Салтівки в Харкові, що відомий своїми депресивними 16-поверховими панельками. В дипломній роботі Йош запропонувала додати у публічний простір функціональні елементи, які сприятимуть щоденному відновленню людей, які повертаються з роботи додому.

Йош знайшла в Харкові сприятливе середовище, зустріла друзів, серед яких були фотограф(к)и, музикант(к)и, художниці(ки), поет(к)и, арт-ентузіаст(к)и. Дослідивши культурну сцену, виникло бажання бути частиною і бачення, як можна розвивати мистецьку сцену. Спробувала організовувати культурні події. В Харківському літературному музеї познайомилась з молодіжною організацією «ФРІ». Доєдналась до акцій і кампаній, допомагала організовувати всеукраїнські з’їзди. Однією з ключових кампаній була «Врятувати Боммер». Боммер – найдавніший у цілій Європі стаціонарний кінотеатр, що досі функціонував (заснований в 2008 р.), але депутати облради намагались продати його без збереження функції кінотеатру.

Боммер став першим місцем постійної роботи. Боммер – кінотеатр з запахом сирості, законсервованих кіноапаратів і вишуканою добіркою артхаусного кіно. Оновлені крісла, але старе обладнання. Відбірний репертуар, але відсутнє нормальне опалення. Йош проводила там дні і ночі (кіно), а одного разу вечірку з діджеями, що назавжди залишила після себе дірку в кіноекрані. Життя бурлило в кожному кутку Боммера. В ямі дивились ретроспективи вампірських фільмів, нагорі побудували театральну сцену.  В кабінеті слухали історію рок-музики. Йош з друзями вручну фарбували стільці і перемотували плівку на бобінах.

Набувши неоціненного досвіду, знайшла нове перспективне місце для розвитку кінокультури у Львові. Там підхопила ініціативу фестивалю короткометражних фільмів Wiz-Art і запустила постійно діючий кінозал у Львівському палаці мистецтв. Паралельно допомогла кіноентузіасту Стасу Тарасенку створити просвітницький лекторій «Візіонер». У Львові відкрила для себе потужні урбаністичні ініціативи, які не знищували старе надбання, а розвивали і плекали їх. № 2014 році долучилась з новими товаришками до щорічного фестивалю «Майстерня міста» і зрештою заснувала громадську організацію «Феміністична майстерня», яку з часом очолила. З 2019 по 2022 рік займалась розвитком організації як основною роботою.

З 2022 року перемкнулась на напрямок розбудови міжнародної феміністичної спільноти. Посилено займалась пошуком коштів на підтримку українського громадянського суспільства, брала участь в міжнародних конференціях і проєктах. Заснувала і була першою керівницею Української феміністичної мережі за свободу і демократію. У 2022-2023 роках працювала з Потсдама, Берліна, Лондона, Відня, налагоджуючи там зв’язки для українського громадянського суспільства. В грудні 2023 року повернулась до Львова.

Бонус: